Зміст
Маршрут залежить від країни. Для Китаю з 7 листопада 2023 року діє апостиль — КНР приєдналася до Гаазької конвенції, тож консульська легалізація більше не потрібна (багато сайтів досі пишуть по-старому). ОАЕ до Гаазької конвенції не входять, тому документи проходять консульську легалізацію: Мін'юст або МЗС, далі посольство ОАЕ, а для комерційних паперів — ще й Торгово-промислова палата.
Китай: тепер апостиль, а не консульська легалізація
Україна та Китай — учасники Гаазької конвенції, тому з 7 листопада 2023 року для КНР достатньо апостиля. Орган залежить від типу документа (ПКМУ №61): Мін'юст ставить апостиль на нотаріальні дії (доручення), судові рішення та документи ДРАЦС (свідоцтва про народження, шлюб, смерть); МОН — на освітні; МВС — на довідку про несудимість; МЗС — на медичні. Збір Мін'юсту у 2026 році — 670 грн для фізосіб і 1160 грн для юросіб (це окремо від послуги бюро, що починається від 950 грн). Далі документ перекладається китайською й засвідчується — у Китаї часто вимагають саме засвідчений переклад.
ОАЕ: повна консульська легалізація крок за кроком
ОАЕ не входять до Гаазької конвенції, тому апостиль не приймається — потрібна консульська легалізація. Маршрут багатоступеневий: спершу засвідчення в профільному органі (Мін'юст для нотаріальних і ДРАЦС-документів, МЗС — на завершальному державному етапі), потім легалізація в Посольстві ОАЕ. Для комерційних документів (інвойси, статутні, експортні) додається крок Торгово-промислової палати, а інколи — апроба MOFA вже на боці ОАЕ. Документ заздалегідь перекладається арабською та засвідчується. Через кількість інстанцій ОАЕ-маршрут довший за апостиль, тож закладайте час із запасом.
Що не апостилюється і коли потрібен дублікат
Апостиль не ставлять на документи, видані дипломатичними чи консульськими установами, на адміністративні папери, що прямо стосуються комерційних або митних операцій, на ламіновані оригінали (печатку не вдається перевірити), на документи без офіційної печатки чи підпису та на звичайні незавірені ксерокопії. Радянські (до 1991 року) або зношені свідоцтва ДРАЦС зазвичай потребують спершу повторного свідоцтва — ми отримуємо його для клієнта. Окремо стоїть нострифікація (визнання): визнання іноземного диплома в Україні йде через МОН та ДП «Інформаційно-іміджевий центр» і це не апостиль; визнання українського диплома за кордоном — це вже процедура країни призначення, де диплом зазвичай має бути апостильований і перекладений присяжним перекладачем.
Підкажемо точний маршрут під вашу країну та документ і візьмемо на себе всі інстанції — від отримання дубліката до консульської легалізації та засвідченого перекладу.
Часті запитання
Для Китаю досі потрібна консульська легалізація?
Ні. Відколи КНР приєдналася до Гаазької конвенції (07.11.2023), для Китаю ставиться апостиль, а не консульська легалізація. Якщо джерело каже інакше — воно застаріле. Орган залежить від типу документа: Мін'юст, МОН, МВС або МЗС.
Чим маршрут для ОАЕ відрізняється від апостиля?
ОАЕ — не учасник Гаазької конвенції, тому замість одного штампа потрібна послідовна консульська легалізація: профільний орган (Мін'юст/МЗС), потім Посольство ОАЕ, а для комерційних документів — ще Торгово-промислова палата. Це більше інстанцій і більше часу, ніж апостиль.
Чи можна апостилювати ламіноване або старе свідоцтво?
Ні. Ламінований оригінал апостилювати неможливо — печатку не вдається перевірити, тож спершу видається дублікат. Так само радянські (до 1991 року) чи сильно зношені свідоцтва ДРАЦС зазвичай потребують повторного свідоцтва. Ми отримуємо дублікат через ДРАЦС, а потім ставимо апостиль або проводимо консульську легалізацію.
Підсумок простий: для Китаю з 07.11.2023 — апостиль, для ОАЕ — консульська легалізація. Конкретний маршрут залежить від типу документа й установи призначення, а збори органів стягуються окремо від послуги бюро. Ми не обіцяємо результатів за межами офіційних процедур, але точно підкажемо, який саме шлях потрібен вашій справі, і пройдемо всі інстанції за вас — від дубліката до засвідченого перекладу. Звертайтеся до бюро Etalon.
